завалувати
ЗАВАЛУВА́ТИ¹, у́є, док. Почати валувати, несамовито гавкати.
Завалували собаки у дворі (Мирний, І, 1954, 304);
В цей час пролунав постріл, другий. У ранковій тиші завалували пси (Ле, Ю. Кудря, 1956, 327).
ЗАВАЛУВА́ТИ², у́є, док. Почати валувати, рухатися клубами, валами.
Коли з високих димарів завалував кошлатий дим, вирішив Макар Онисимович залишитися при заводі (Хижняк, Тамара, 1959, 17);
Над головами людей у морозному повітрі завалувала пара (Тют., Вир, 1964, 466).
Словник української мови (СУМ-11)