Словник української мови в 11 томах

завалувати

ЗАВАЛУВА́ТИ¹, у́є, док. Почати валувати, несамовито гавкати.

Завалували собаки у дворі (Мирний, І, 1954, 304);

В цей час пролунав постріл, другий. У ранковій тиші завалували пси (Ле, Ю. Кудря, 1956, 327).

ЗАВАЛУВА́ТИ², у́є, док. Почати валувати, рухатися клубами, валами.

Коли з високих димарів завалував кошлатий дим, вирішив Макар Онисимович залишитися при заводі (Хижняк, Тамара, 1959, 17);

Над головами людей у морозному повітрі завалувала пара (Тют., Вир, 1964, 466).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. завалувати — завалува́ти 1 дієслово доконаного виду почато несамовито гавкати завалува́ти 2 дієслово доконаного виду почати рухатися валами  Орфографічний словник української мови
  2. завалувати — I -ує, док. Почати валувати, несамовито гавкати. II -ує, док. Почати валувати, рухатися клубами, валами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завалувати — Завалувати, -лую, -єш гл. Сильно залаять (о многихъ собакахъ). Загавкають собаки, завалують на вовка.  Словник української мови Грінченка