завбачник

ЗАВБА́ЧНИК, а, ч. Той, хто завбачує що-небудь.

Широко відомі як надійні завбачники погоди павуки, головним чином хрестовик і домашній павучок (Нар. прикмети.. погоди, 1956, 39).

Значення в інших словниках

1. завбачник — завба́чник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови