завбачник
ЗАВБА́ЧНИК, а, ч. Той, хто завбачує що-небудь.
Широко відомі як надійні завбачники погоди павуки, головним чином хрестовик і домашній павучок (Нар. прикмети.. погоди, 1956, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завбачник — завба́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови