завбачник

завба́чник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завбачник — ЗАВБА́ЧНИК, а, ч. Той, хто завбачує що-небудь. Широко відомі як надійні завбачники погоди павуки, головним чином хрестовик і домашній павучок (Нар. прикмети.. погоди, 1956, 39). Словник української мови в 11 томах