заверганий
ЗАВЕ́РГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заве́рга́ти.
Сидів [Кола], дивився на сонячний простір розгойданої, скелями заверганої землі (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 31).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАВЕ́РГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заве́рга́ти.
Сидів [Кола], дивився на сонячний простір розгойданої, скелями заверганої землі (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 31).
Словник української мови (СУМ-11)