завертітися
ЗАВЕРТІ́ТИСЯ, рчу́ся, рти́шся, док. Почати вертітися (у 1 знач.).
Загарцювали перед ганком коні, завертілися на всі боки (Довж., І, 1958, 197);
// Почати обертатися по колу, навколо своєї осі; закрутитися.
Сокіл мій мені присниться. Веретенце завертиться; Нитка чиста і тоненька Побіжить з пучок рівненько (Щог., Поезії, 1958, 236);
*Образно. З того часу життя Арсена Черкащина закрутилося, завертілося, швидко мчало вперед (Дмит., Розлука, 1957, 163).
◊ Заверті́вся світ кому, у кого — те саме, що Закрути́вся світ ( див. закрути́тися).
Сидів [легінь] близько, говорив пошептом, а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Хотк., II, 1966, 122).
Словник української мови (СУМ-11)