завертіти
ЗАВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех. і неперех. Почати вертіти (у 1 знач.); закрутити.
В кімнату залетів поривний вихор, ..підняв на столі папери, розсіяв по підлозі, завертів ними по кімнаті (Збан., Сеспель, 1961, 444);
Він нашвидку роздягнувся.. й шалено завертів диск телефонного апарата (Руд., Остання шабля, 1959, 195);
// безос.
Весло на мить завмерло у воді, і ту ж хвилину човен завертіло в вирі течії (Ле, Наливайко, 1957, 397).
Словник української мови (СУМ-11)