1. Словник української мови в 11 томах

завертіти

ЗАВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех. і неперех. Почати вертіти (у 1 знач.); закрутити.

В кімнату залетів поривний вихор, ..підняв на столі папери, розсіяв по підлозі, завертів ними по кімнаті (Збан., Сеспель, 1961, 444);

Він нашвидку роздягнувся.. й шалено завертів диск телефонного апарата (Руд., Остання шабля, 1959, 195);

// безос.

Весло на мить завмерло у воді, і ту ж хвилину човен завертіло в вирі течії (Ле, Наливайко, 1957, 397).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завертіти — заверті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завертіти — -рчу, -ртиш, док., перех. і неперех. Почати вертіти (у 1 знач.); закрутити. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завертіти — ЗАВЕРТІ́ТИ див. заві́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. завертіти — Заверті́ти, -верчу́, -верти́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. завертіти — Завертіти, -ся см. завірчувати, -ся. Словник української мови Грінченка