завертіти
заверті́ти
-рчу, -ртиш, док., перех. і неперех.
Почати вертіти (у 1 знач.); закрутити.
|| безос.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завертіти — заверті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- завертіти — ЗАВЕРТІ́ТИ див. заві́рчувати. Словник української мови у 20 томах
- завертіти — Заверті́ти, -верчу́, -верти́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- завертіти — ЗАВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех. і неперех. Почати вертіти (у 1 знач.); закрутити. В кімнату залетів поривний вихор, ..підняв на столі папери, розсіяв по підлозі, завертів ними по кімнаті (Збан., Сеспель, 1961, 444); Він нашвидку роздягнувся.. Словник української мови в 11 томах
- завертіти — Завертіти, -ся см. завірчувати, -ся. Словник української мови Грінченка