завертіти —
заверті́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
завертіти —
-рчу, -ртиш, док., перех. і неперех. Почати вертіти (у 1 знач.); закрутити. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
завертіти —
Заверті́ти, -верчу́, -верти́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
завертіти —
ЗАВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех. і неперех. Почати вертіти (у 1 знач.); закрутити. В кімнату залетів поривний вихор, ..підняв на столі папери, розсіяв по підлозі, завертів ними по кімнаті (Збан., Сеспель, 1961, 444); Він нашвидку роздягнувся..
Словник української мови в 11 томах
завертіти —
Завертіти, -ся см. завірчувати, -ся.
Словник української мови Грінченка