заверток

ЗА́ВЕРТОК, тка, ч., рідко.

Те саме, що заго́рток.

– Купили! – враз викрикує [Василь] на все горло. У одному завертку, у рудому папері, і книжечка, і дощечка, і зшиток, і олівець, і навіть грифель (У. Самчук).