завмираючий

ЗАВМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до завмира́ти.

Ще кілька рухів, завмираючих, ніжних, як дотик пелюстка, і молот спинився (Сенч., Опов., 1959, 23);

Здалеки долітають завмираючі гуки музики… (Н.-Лев., IV, 1956, 110);

Він замислився, дослухуючи рештки згасання. Ловить окремі тони завмираючих вулиць (Ю. Янов., І, 1958, 135).

Значення в інших словниках

1. завмираючий — завмира́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. завмираючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до завмирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови