заворонитися

ЗАВОРО́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Мимоволі випустити що-небудь з уваги, прогавити, стати неуважним.

[Платон Гаврилович:] Чисте мені горе з ним [з Дорошем]. Так і никав, щоб куди в шкоду вскочить. Тільки на часинку заворонишся — дивись, він уже тут (Вас., III, 1960, 135);

// на кого — що. Задивитися на кого-, що-небудь, забувши про все інше.

— Мабуть, сердились [люди].. на нього. Понадіялись, мовляв. — Та в нього ж, мабуть, вітер в голові свище! Заворонився десь на карусель або слухає лірників на базарі (Козл., Ю. Крук, 1957, 375).

Значення в інших словниках

1. заворонитися — заворо́нитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заворонитися — -нюся, -нишся, док., розм. Мимоволі випустити що-небудь з уваги, проґавити, стати неуважним. || на кого – що. Задивитися на кого-, що-небудь, забувши про все інше.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заворонитися — ЗАГА́ВИТИСЯ розм. (мимоволі випустити що-небудь з уваги), ЗАЗІВА́ТИСЯ розм., ЗАВОРО́НИТИСЯ розм. Тут (на ярмарку), якщо заґавишся, то зімнуть тебе вмить, перейдуть, затопчуть, навіть не помітивши (О.  Словник синонімів української мови