завузький
ЗАВУЗЬКИ́Й, а́, е́, рідко. Вужчий, ніж звичайно або потрібно.
— То завузьке на мене, трохи розпустіть, бо душить, — говорила вона до швачки (Мак., Вибр., 1954, 204).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАВУЗЬКИ́Й, а́, е́, рідко. Вужчий, ніж звичайно або потрібно.
— То завузьке на мене, трохи розпустіть, бо душить, — говорила вона до швачки (Мак., Вибр., 1954, 204).
Словник української мови (СУМ-11)