завузький

ТІСНИ́Й (про одяг, взуття тощо — який має менший, ніж потрібно, розмір), ЗАТІСНИ́Й розм.; ВУЗЬКИ́Й, ЗАВУЗЬКИ́Й розм. (уширину). Мундир був тісний і короткий, від нього набрякала шия, різало під пахвами і спирало подих (Григорій Тютюнник); Ґазда Панкевич обтер долонею лисину, поправив на шиї затісний комір вишиваної гуцулки (Д. Бедзик); Мавка виходить з хати: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничина з набиванки (Леся Українка); — То завузьке для мене, трохи розпустіть, бо душить, — говорила вона до швачки (О. Маковей).

Значення в інших словниках

1. завузький — завузьки́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. завузький — -а, -е, рідко. Вужчий, ніж звичайно чи потрібно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завузький — ЗАВУЗЬКИ́Й, а́, е́, рідко. Вужчий, ніж звичайно або потрібно. — То завузьке на мене, трохи розпустіть, бо душить, — говорила вона до швачки (Мак., Вибр., 1954, 204).  Словник української мови в 11 томах