завузький

ТІСНИ́Й (про одяг, взуття тощо — який має менший, ніж потрібно, розмір), ЗАТІСНИ́Й розм.; ВУЗЬКИ́Й, ЗАВУЗЬКИ́Й розм. (уширину). Мундир був тісний і короткий, від нього набрякала шия, різало під пахвами і спирало подих (Григорій Тютюнник); Ґазда Панкевич обтер долонею лисину, поправив на шиї затісний комір вишиваної гуцулки (Д. Бедзик); Мавка виходить з хати: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничина з набиванки (Леся Українка); — То завузьке для мене, трохи розпустіть, бо душить, — говорила вона до швачки (О. Маковей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завузький — завузьки́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. завузький — -а, -е, рідко. Вужчий, ніж звичайно чи потрібно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завузький — ЗАВУЗЬКИ́Й, а́, е́, рідко. Вужчий, ніж звичайно або потрібно. — То завузьке на мене, трохи розпустіть, бо душить, — говорила вона до швачки (Мак., Вибр., 1954, 204). Словник української мови в 11 томах