завулочок

ЗАВУ́ЛОЧОК, рідше ЗАУ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до заву́лок, зау́лок.

Візник завернув вузеньким завулочком і став біля широких воріт (Ле, Міжгір’я, 1953, 109);

Село воно превелике! Скільки улиць, скільки заулочків — сказать: без ліку (Вовчок, VI, 1956, 243).

Значення в інших словниках

1. завулочок — заву́лочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. завулочок — рідше заулочок, -чка, ч. Зменш. до завулок, заулок.  Великий тлумачний словник сучасної мови