завулочок

ЗАВУ́ЛОЧОК, рідше ЗАУ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до заву́лок, зау́лок.

Візник завернув вузеньким завулочком і став біля широких воріт (Ле, Міжгір’я, 1953, 109);

Село воно превелике! Скільки улиць, скільки заулочків — сказать: без ліку (Вовчок, VI, 1956, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завулочок — заву́лочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. завулочок — рідше заулочок, -чка, ч. Зменш. до завулок, заулок. Великий тлумачний словник сучасної мови