1. Словник української мови в 11 томах

завулок

ЗАВУ́ЛОК, рідше ЗАУ́ЛОК, лка, ч., розм. Прохід між двома вулицями; провулок.

Вершники опинилися у вузькому лабіринті кривих завулків та вулиць (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6);

Після страшенного бігу ми спинилися захекані у темному заулкові (Кол., На фронті.., 1959, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завулок — заву́лок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. завулок — рідше заулок, -лка, ч., розм. Прохід між двома вулицями; провулок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завулок — ПРОВУ́ЛОК (місце для проходу і проїзду між двома вулицями; невелика вулиця), ПРОЇ́ЗД, ЗАВУ́ЛОК (ЗАУ́ЛОК рідше) розм. Бродить ніч по вулицях зимових, у провулках вітром завива (В. Сосюра); Зовсім поблизу, тільки через проїзд,.. Словник синонімів української мови
  4. завулок — Зау́лок і заву́лок, -лка; -лки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)