завушниця
ЗАВУ́ШНИЦЯ, рідше ЗАУ́ШНИЦЯ, і, ж.
1. Запалення завушних залоз.
Лічить [Пріська] людей чи від лихоманки, чи від гризі і від заушниць (Кв.-Осн., II, 1956, 175).
2. діал. Сережка.
Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)