завчасу

ЗАВЧАСУ́, присл.,розм. Те саме, що завча́сно.

Оксана з дев’яти років навчилася недоїдати, недопивати. Стан її, зрощений на самій картоплі, у важкій праці, завчасу витягся, неначе те зілля без сонця, й похилився (Л. Янов., І, 1959, 32);

Слід було подумати й про таку просту річ, як камінь і щебінь, замовити завчасу транспорт (Дмит., Наречена, 1959, 165).

Значення в інших словниках

1. завчасу — завчасу́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. завчасу — див. завчасно  Словник синонімів Вусика
3. завчасу — пр., завчасно, заздалегідь, загодя, наперед, авансом, д. заздалегоди, завгодя; (зарано) передчасно.  Словник синонімів Караванського
4. завчасу — присл., розм. Те саме, що завчасно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. завчасу — ЗАЗДАЛЕГІ́ДЬ (за якийсь час до чого-небудь), ЗАВЧА́СНО, НАПЕРЕ́Д, ПОПЕ́РЕДУ, АВА́НСОМ розм., ЗАВЧАСУ́ розм., ЗА́ГОДЯ розм., ЗАРА́НІ розм., ЗАРА́ННЯ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАЗДАЛЕ́ГО́ДИ діал., ЗАВГОДЯ́ діал., ЗАЧАСУ́ рідко.  Словник синонімів української мови
6. завчасу — Завчасу́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. завчасу — Завчасу нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.  Словник української мови Грінченка