завширшки
ЗАВШИ́РШКИ, присл. У ширину, впоперек (про розмір чого-небудь).
Дніпро розкішно ллється більше верстви завширшки попід самими горами (Н.-Лев., II, 1956, 382);
Під віконцем упоперек кімнатки був пілок-лежанка, завширшки з подвійне ліжко (Досв., Гюлле, 1961, 17);
Петро кинувся до постелі, ухопив простиню у руки… Де-е-р-р! так і розпанахав уподовж, видравши стьожку завширшки в долоню (Мирний, І, 1954, 363).
Словник української мови (СУМ-11)