завідати

ЗАВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., діал.

1. перех. Відвідати.

Нехай мене той завіда, Що в полі обіда (Чуб., V, 1874, 13).

2. неперех. Зайти, завітати куди-небудь.

— Може, куди завідав [Павло]? (Вовчок, І, 1955, 155).

Значення в інших словниках

1. завідати — заві́дати дієслово доконаного виду відвідати; завітати діал.  Орфографічний словник української мови
2. завідати — -аю, -аєш, док., діал. 1》 перех.Відвідати. 2》 неперех. Зайти, завітати куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завідати — Завідати см. завідувати.  Словник української мови Грінченка