1. Словник української мови в 11 томах

завідати

ЗАВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., діал.

1. перех. Відвідати.

Нехай мене той завіда, Що в полі обіда (Чуб., V, 1874, 13).

2. неперех. Зайти, завітати куди-небудь.

— Може, куди завідав [Павло]? (Вовчок, І, 1955, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завідати — заві́дати дієслово доконаного виду відвідати; завітати діал. Орфографічний словник української мови
  2. завідати — -аю, -аєш, док., діал. 1》 перех.Відвідати. 2》 неперех. Зайти, завітати куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завідати — Завідати см. завідувати. Словник української мови Грінченка