завідний

ЗАВІДНИ́Й, а́, е́. Те саме, що заводни́й.

Завідні іграшки; *У порівн. — Сидить [поранений], скулившись, і, притримуючи ліву руку, хитається, як завідна лялька. (Тют., Вир, 1964, 348).