завідувачка

ЗАВІ́ДУВАЧКА, и, ж., чого, розм. Жін. до заві́дувач.

Завідувачка ясел.. та практикантка показали нам їдальню (Десняк, II, 1955, 469);

Завідувачка книжковим кіоском Ліза доповіла підполковникові, що курсанти розкупили в неї всі книжки Леніна (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 24).

Значення в інших словниках

1. завідувачка — заві́дувачка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. завідувачка — -и, чого, розм. Жін. до завідувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови