завідувачка
ЗАВІ́ДУВАЧКА, и, ж., чого, розм. Жін. до заві́дувач.
Завідувачка ясел.. та практикантка показали нам їдальню (Десняк, II, 1955, 469);
Завідувачка книжковим кіоском Ліза доповіла підполковникові, що курсанти розкупили в неї всі книжки Леніна (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завідувачка — заві́дувачка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- завідувачка — -и, чого, розм. Жін. до завідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови