завідуюча

ЗАВІ́ДУЮЧА, чої, ж., чим. Жін. до заві́дуючий.

Коли брав [Максим] ключ у завідуючої поверхом [готелю], йому видалося, що вона якось особливо пильно глянула на нього (Рибак, Час.., 1960, 736);

Завідуюча бібліотекою.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завідуюча — заві́дуюча іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. завідуюча — -чої, чим. Жін. до завідуючий. Великий тлумачний словник сучасної мови