завідуючий
ЗАВІ́ДУЮЧИЙ, чого, ч., чим. Те саме, що заві́дувач.
Слухачами Інституту передового досвіду є рядові колгоспники, ..завідуючі тваринницькими фермами (Колг. Укр., 9, 1959, 7);
Завідуючий складом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завідуючий — заві́дуючий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- завідуючий — [зав’ідуйучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
- завідуючий — -чого, ч., чим. Те саме, що завідувач. Завідуючий складом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завідуючий — див. завідувач Словник чужослів Павло Штепа
- завідуючий — ЗАВІ́ДУВАЧ чого (той, хто завідує, керує чим-небудь), ЗАВІ́ДУЮЧИЙ чим, рідше, ЗАВ розм., ЗАВІ́ДАТЕЛЬ діал. Потім з'явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (В. Словник синонімів української мови