завіз
ЗАВІ́З, во́зу, ч.
1. чого. Те само, що заве́зення.
В результаті [спалювання сірки замість колчедану] більш як у два рази скоротиться завіз сировини на завод, знизиться вартість її перевезень (Наука.., 6, 1959, 24);
Завіз пального в радгоспи.
2. Якась кількість чого-небудь, що завозиться кудись.
[Єфрем:] На лотоках вода скаженіє, реве!.. І тільки на один постав меле [млин]? Чи завозу нема, чи несправне колесо?.. (Кроп., IV, 1959, 349);
— До ночі, тату, впораєтесь? — спитала Зінька. — Навряд, завіз великий. Прийду додому, може, тільки завтра надвечір (Шиян, Баланда, 1957, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завіз — заві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- завіз — [зав’із] -возу, м. (на) -воз'і Орфоепічний словник української мови
- завіз — -возу, ч. 1》 чого. Те саме, що завезення. 2》 Якась кількість чого-небудь, що завозиться кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завіз — Заві́з, -во́зу, -зові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- завіз — Завіз, -возу м. Привозъ, подвозъ зерна на мельницу; также подводы, привезшія зерно, и тѣснота, ими производимая. Вперше бачу, щоб такий завіз був. Н. Вол. Словник української мови Грінченка