завідувачка

заві́дувачка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завідувачка — -и, чого, розм. Жін. до завідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. завідувачка — ЗАВІ́ДУВАЧКА, и, ж., чого, розм. Жін. до заві́дувач. Завідувачка ясел.. та практикантка показали нам їдальню (Десняк, II, 1955, 469); Завідувачка книжковим кіоском Ліза доповіла підполковникові, що курсанти розкупили в неї всі книжки Леніна (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 24). Словник української мови в 11 томах