завідувачка
заві́дувачка
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завідувачка — -и, чого, розм. Жін. до завідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завідувачка — ЗАВІ́ДУВАЧКА, и, ж., чого, розм. Жін. до заві́дувач. Завідувачка ясел.. та практикантка показали нам їдальню (Десняк, II, 1955, 469); Завідувачка книжковим кіоском Ліза доповіла підполковникові, що курсанти розкупили в неї всі книжки Леніна (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 24). Словник української мови в 11 томах