Словник української мови в 11 томах

завізник

ЗАВІ́ЗНИ́К, ві́зника́, ч.., рідко. Людина, яка постійно завозить куди-небудь предмети постачання;

// заст. Той, хто привозить молоти зерно до млина.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. завізник — заві́зни́к іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. завізник — -візника, ч., рідко. Людина, яка постійно завозить куди-небудь предмети постачання. || заст. Той, хто привозить молоти зерно до млина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завізник — Завізник, -ка м. Привозящій зерно на мельницу для помола.  Словник української мови Грінченка