завізний
ЗАВІ́ЗНИЙ, а, е, розм.
1. Дуже зайнятий, завантажений.
Чи ви завізні? Може б мені чоботи пошили? (Сл. Гр.).
2. Прикм. до заві́з 2.
ЗАВІЗНИ́Й, а́, е́. Завезений, привезений звідки-небудь; протилежне місцевий.
Насіння багаторічних бобових трав, вирощене на місці, дає більші врожаї, ніж завізне (Колг. Укр., 6, 1961, 14).
Словник української мови (СУМ-11)