завізований

ЗАВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завізува́ти.

Розділ за розділом читав [Вінце] наказ, що прибув.. з Будапешта і що завізований був Берліном (Скл., Карпати, II, 1954, 279).

Значення в інших словниках

1. завізований — завізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. завізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завізувати. || завізовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови