1. Словник української мови в 11 томах

завізований

ЗАВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завізува́ти.

Розділ за розділом читав [Вінце] наказ, що прибув.. з Будапешта і що завізований був Берліном (Скл., Карпати, II, 1954, 279).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завізований — завізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. завізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завізувати. || завізовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови