ЗАВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заві́рити.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
завірений —
заві́рений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
завірений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завірити. || завірено, безос. присудк. сл. Завірена копія — точно відтворений текст документа з позначкою органу, уповноваженого здійснювати дані дії (нотаріальні контори та ін).
Великий тлумачний словник сучасної мови
завірений —
Засвідчений, посвідчений
Словник чужослів Павло Штепа