Словник української мови в 11 томах

завірений

ЗАВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заві́рити.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. завірений — заві́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. завірений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завірити. || завірено, безос. присудк. сл. Завірена копія — точно відтворений текст документа з позначкою органу, уповноваженого здійснювати дані дії (нотаріальні контори та ін).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завірений — Засвідчений, посвідчений  Словник чужослів Павло Штепа