завірений
ЗАВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заві́рити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завірений — заві́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- завірений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завірити. || завірено, безос. присудк. сл. Завірена копія — точно відтворений текст документа з позначкою органу, уповноваженого здійснювати дані дії (нотаріальні контори та ін). Великий тлумачний словник сучасної мови
- завірений — Засвідчений, посвідчений Словник чужослів Павло Штепа