завірений
заві́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до завірити.
|| завірено, безос. присудк. сл.
Завірена копія — точно відтворений текст документа з позначкою органу, уповноваженого здійснювати дані дії (нотаріальні контори та ін).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me