завірений

заві́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до завірити.

|| завірено, безос. присудк. сл.

Завірена копія — точно відтворений текст документа з позначкою органу, уповноваженого здійснювати дані дії (нотаріальні контори та ін).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завірений — заві́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. завірений — Засвідчений, посвідчений Словник чужослів Павло Штепа
  3. завірений — ЗАВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заві́рити. Словник української мови в 11 томах