загара

ЗАГА́РА, и, ж., діал. Бажання.

Нема загари робити (Сл. Гр.);

// Пристрасть.

Так, стидка, бридка загара Спалахнула в грудях в’ялих У розпусної нікчеми, Спокусить мене [поета] хотіла (Л. Укр., IV, 1954, 185).

Значення в інших словниках

1. загара — -и, ж., діал. Бажання. || Пристрасть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. загара — Загара, -ри ж. Усердіе, горячность въ работѣ. Нема загари робити. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка