загарбаний

ЗАГА́РБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зага́рбати.

В місті, загарбаному інтервентами, ..провокатор і шпиг стояли скрізь за спиною (Смолич, V, 1959, 462);

Ліса [лісу], загарбаного боярином, стерегли і громадські, і боярські лісничі, між котрими не раз приходило до сварки і бійки (Фр., VI, 1951, 42);

// зага́рбано, безос. присудк. сл.

[Русалка Польова:] Уже ж мене пошарпано, всі квітоньки загарбано, всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки (Л. Укр., III, 1952, 232).

Значення в інших словниках

1. загарбаний — зага́рбаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загарбаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загарбати. || загарбано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загарбаний — Зага́рбаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)