загарбницький

ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до зага́рбник.

Загарбницькі орди;

// Який здійснюється з метою загарбання.

Хай квітне злагода і праця На всіх полях, у всіх серцях, Щоб у труді святім змагаться, А не в загарбницьких боях! (Рильський, III, 1961, 245);

Марксисти визнавали і визнають тільки війни визвольні, справедливі, а війни загарбницькі, імперіалістичні завжди засуджували і засуджують (Рад. Укр., 1.Х 1954, 2);

// Пов’язаний із загарбництвом.

Загарбницький характер політики.

Значення в інших словниках

1. загарбницький — зага́рбницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. загарбницький — -а, -е. Прикм. до загарбник. Загарбницькі орди. || Який здійснюється з метою загарбання. || Пов'язаний із загарбництвом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загарбницький — ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ (перев. про політику, війну і т. ін. — який здійснюється з метою загарбання), ЗАГА́РБНИЙ рідше, ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, АГРЕСИ́ВНИЙ, ГРАБІ́ЖНИЙ підсил., ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ підсил.  Словник синонімів української мови