1. Словник української мови в 11 томах

загарбницький

ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до зага́рбник.

Загарбницькі орди;

// Який здійснюється з метою загарбання.

Хай квітне злагода і праця На всіх полях, у всіх серцях, Щоб у труді святім змагаться, А не в загарбницьких боях! (Рильський, III, 1961, 245);

Марксисти визнавали і визнають тільки війни визвольні, справедливі, а війни загарбницькі, імперіалістичні завжди засуджували і засуджують (Рад. Укр., 1.Х 1954, 2);

// Пов’язаний із загарбництвом.

Загарбницький характер політики.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загарбницький — зага́рбницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. загарбницький — -а, -е. Прикм. до загарбник. Загарбницькі орди. || Який здійснюється з метою загарбання. || Пов'язаний із загарбництвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загарбницький — ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ (перев. про політику, війну і т. ін. — який здійснюється з метою загарбання), ЗАГА́РБНИЙ рідше, ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, АГРЕСИ́ВНИЙ, ГРАБІ́ЖНИЙ підсил., ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ підсил. Словник синонімів української мови