загарбництво

ЗАГА́РБНИЦТВО, а, с. Дії загарбника, загарбників.

Народи світу!..Громіть загарбництво, брудне, жорстокеє! (Тич., II, 1957, 165);

За свої чотирнадцять літ загарбництва лівобережних земель не раз і сам [Вишневецький] бавився легким козакуванням (Ле, Наливайко, 1957, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загарбництво — зага́рбництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. загарбництво — -а, с. Дії загарбника, загарбників. Великий тлумачний словник сучасної мови