загарливо
ЗАГА́РЛИВО, діал. Присл. до зага́рливий.
Загарливо копали [дівчата], шукаючи скарбів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 488);
[Бжостовський (не слухаючи, загарливо):] Як же ви не розумієте, що вона не любить солодкого тому, що вона сама солодша від меду (Коч., І, 1956, 61).
Словник української мови (СУМ-11)