Словник української мови в 11 томах

загарливо

ЗАГА́РЛИВО, діал. Присл. до зага́рливий.

Загарливо копали [дівчата], шукаючи скарбів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 488);

[Бжостовський (не слухаючи, загарливо):] Як же ви не розумієте, що вона не любить солодкого тому, що вона сама солодша від меду (Коч., І, 1956, 61).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. загарливо — Загарли́во: Зага́рливо: — гаряче, палко [12] — старанно, завзято [33]  Словник з творів Івана Франка
  2. загарливо — зага́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  3. загарливо — діал. Присл. до загарливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови