загарцювати
ЗАГАРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Почати гарцювати.
Загарцювали перед ганком коні, завертілися на всі боки. Заблискали іскри під копитами (Довж., І, 1958, 197);
*Образно. Вирвалася звідкілясь з-за лісів і загарцювала над селищем та над полями буря (Коз., Сальвія, 1959, 193).
Словник української мови (СУМ-11)