загачений

ЗАГА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загати́ти.

Вище од млина через Потік загачена сяка-така гребля (Н.-Лев., II, 1956, 411);

Річка, .. загачена в панськім огороді, творила панський ставок, а загачена вдруге на громадській толоці, творила громадський ставок (Мак., Вибр., 1954, 132);

Ліс перед майбутнім мостом уже тріщав, загачений артилерією, машинами, обозами.. Всяк тиснувся ближче до переправи (Гончар, III, 1959, 354);

// зага́чено, безос. присудк. сл.

Нільські багна загачено трупом наших безщасних дідів (Л. Укр., І, 1951, 254).

Значення в інших словниках

1. загачений — зага́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загатити. || загачено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загачений — Зага́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)