загачений

зага́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до загатити.

|| загачено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. загачений — зага́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загачений — Зага́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. загачений — ЗАГА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загати́ти. Вище од млина через Потік загачена сяка-така гребля (Н.-Лев., II, 1956, 411); Річка, ..  Словник української мови в 11 томах