Великий тлумачний словник сучасної мови

загатити

загати́ти

див. загачувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. загатити — загати́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. загатити — ГАТИ́ТИ (робити гатку або греблю, відгороджуючи воду), ЗАГА́ЧУВАТИ, ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ПРИГА́ЧУВАТИ, ГАРДУВА́ТИ діал. (перекривати річку, потік гаткою, греблею). — Док.: загати́ти, перегати́ти, пригати́ти. Ой, піду я низом, низом Та й загачу греблю хмизом.  Словник синонімів української мови
  3. загатити — Загати́ти, -гачу́, -га́тиш, -тять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. загатити — ЗАГАТИ́ТИ див. зага́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. загатити — Загатити см. загачувати.  Словник української мови Грінченка