загата
зага́та
-и, ж.
1》 Споруда для затримання руху води в річці, потоці і т. ін.
|| Перешкода для плавання, що утворилася від скупчення, нагромадження криги, снігу і т. ін.
|| Водоймище, утворене гаткою.
2》 перен. Перешкода, перепона.
3》 діал. Вал, насип, стіна, а також подвійний пліт, засипаний всередині чим-небудь, як огорожа.
4》 діал. Стіна хліва, зроблена з подвійного плоту, закладеного всередині соломою і т. ін.
|| Огорожа біля стін хати, проміжок між якою і стінами закладається листям, соломою і т. ін. для утеплення хати взимку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови