Словник української мови в 11 томах

загвинчування

ЗАГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. загви́нчувати.

При загвинчуванні гайок притискних болтів необхідно закручувати їх поперемінно (Фрез. справа, 1957, 140);

Бурили ми її [свердловину] за допомогою електропривода, застосовували тут.. пневматичні ключі для загвинчування і розгвинчування труб (Рад. Укр., З.УІІІ 1961, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. загвинчування — загви́нчування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. загвинчування — -я, с. Дія за знач. загвинчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови